Перш ніж їхати в магазин чи замовляти розкрій, треба сісти з рулеткою і олівцем. Кухонний гарнітур — це не одна суцільна деталь, а десятки окремих елементів: боковини, дно, кришки, полиці, фасади. Кожен рахується окремо, а потім усе складається в загальну площу листів ДСП.
Помилка на цьому етапі коштує грошей. Або купите зайве і воно припадатиме пилом у гаражі, або не докупите — і доведеться замовляти окремий лист заради однієї полички, переплачуючи за доставку та розкрій.
Що впливає на кількість матеріалу
Перед розрахунком варто визначитися з кількома речами:
- скільки шаф буде в гарнітурі (нижній ряд, верхній ряд, пенали);
- яка глибина корпусів — стандартна 560-600 мм для нижніх, 300-320 мм для верхніх;
- товщина ДСП: 16 мм для корпусів, 18 мм для стільниці або фасадів, іноді 10 мм для задніх стінок і дна шухляд;
- чи будуть додаткові елементи типу карнизів, цоколів, декоративних панелей.
Без цих цифр рахувати немає сенсу — можна помилитися разів у два.
Формула розрахунку площі
Загальний принцип простий: перемножуєте довжину на ширину кожної деталі, переводите в квадратні метри, а потім усе додаєте. Звучить нудно, зате працює.
Стандартний лист ДСП має розмір 2750×1830 мм, що дає приблизно 5 кв. м площі. Але це “грязна” площа — реальна корисна менша через припуски на розпил, кромкування і неминучі відходи по краях листа.
На практиці для кухні середнього розміру (умовно 3-3,5 погонних метри гарнітура) закладають запас 15-20% зверху розрахованої площі. Це не забаганка виробників — просто листи ДСП рідко розкроюються без залишків, а деякі деталі просто не влазять економно на один лист.
Приклад розрахунку для типової кухні
Візьмемо гарнітур довжиною 3,2 метри — доволі поширений варіант для квартири в панельному будинку.
Нижній ряд: 4 тумби по 600 мм шириною, висота корпусу 720 мм, глибина 560 мм. На кожну тумбу йде дві боковини, дно, верхня стяжка (або суцільна кришка), задня стінка з ДВП (вона рахується окремо, це не ДСП). Приблизна площа матеріалу на одну тумбу — 2,3-2,5 кв. м з урахуванням полиці всередині.
Помножуємо на чотири тумби — отримуємо близько 9,5-10 кв. м тільки на нижні корпуси.
Верхній ряд: тут глибина менша, зазвичай 300 мм, висота 700-720 мм. На 4 шафки того ж модуля піде приблизно 6-7 кв. м.
Фасади рахуються окремо, оскільки часто роблять з іншого матеріалу — МДФ або ЛДСП іншого кольору. Якщо фасади теж з ДСП, додайте площу дверцят: для нашого прикладу це ще 4-5 кв. м.
Разом виходить орієнтовно 20-22 кв. м без урахування стільниці, цоколів і антресолей. Це десь 4-4,5 стандартних листи ДСП, якщо рахувати з запасом на відходи.
Цифри умовні, звісно. У реальному проєкті все залежить від конкретної конфігурації, кількості шухляд (кожна шухляда — це додаткові деталі: дно, боковини самої шухляди, якщо вона не металева на роликових напрямних).
Окремо про стільницю та фасади
Стільниця найчастіше йде окремим матеріалом — постформінг товщиною 28-38 мм, і до розрахунку ДСП корпусів вона не входить. Але якщо плануєте робити стільницю з ламінованої ДСП 16 мм з подальшим кантуванням, це теж треба врахувати в загальному метражі.
Фасади — окрема історія. Багато хто замовляє їх з МДФ у плівці ПВХ або фарбовані, тоді до розрахунку ДСП вони не входять взагалі. Але якщо гарнітур бюджетний і фасади теж з ЛДСП, рахуйте їх площу так само, як і корпусні деталі, тільки без запасу на внутрішні полиці.
Скільки листів купувати
Тут все залежить від того, де замовляєте розкрій. Варіанти два:
Перший — купуєте цілі листи і возите на розкрійний центр окремо. Тоді треба точно прорахувати кількість листів, округливши в більшу сторону. Краще взяти на пів листа більше, ніж бігати потім за одним листом того ж декору — партії фарбування можуть відрізнятися відтінком, особливо для матових плівок.
Другий варіант — замовляєте розкрій одразу з матеріалом у меблевій компанії. Тоді за вас порахують програмою оптимізації розкрою, яка розкладає деталі по листу максимально щільно. У такому випадку витрата матеріалу менша, бо софт враховує напрямок текстури і мінімізує відходи.
Для домашнього майстра, який збирає кухню самостійно, часто вигідніше саме другий шлях — замовити розкрій деталей за розмірами в майстерні. Платите трохи більше за роботу, зате не переплачуєте за зайвий матеріал і не возите важкі листи в багажнику легковика.
Типові помилки при розрахунку
Найчастіше люди забувають про товщину самого матеріалу при вимірюванні внутрішніх розмірів шафи. Якщо ширина тумби 600 мм, а ДСП 16 мм, то ширина дна і полиць буде не 600, а 600 мінус дві товщини боковин, тобто 568 мм. Дрібниця, але на кількох шафах набігає різниця в кілька сантиметрів, які потім впливають на загальну площу.
Друга поширена помилка — не враховувати кромку. Кромкова стрічка сама по собі на площу ДСП не впливає, але деталі з кромкуванням по контуру фізично трохи більші за розрахункові, бо на них накладається додаткова товщина 0,4-2 мм з кожного боку. Для великої кухні це виливається в додаткові сантиметри загальної довжини матеріалу.
Ще одна річ, яку недооцінюють — антресолі та бокові декоративні панелі, що закривають торці гарнітура біля стіни чи техніки. Про них згадують в останню чергу, а потім довелося докуповувати окремий лист заради однієї панелі 400×720 мм.
Коли краще довіритись фахівцю
Якщо кухня складної конфігурації — кутова, з барною стійкою, з нестандартною висотою стелі під антресолі — самостійний розрахунок стає ризикованим заняттям. Одна помилка в специфікації, і різниця в матеріалі вилізе вже на етапі складання, коли переробляти пізно.
У таких випадках варто звернутися до дизайнера меблів або хоча б скористатися онлайн-калькулятором розкрою, куди вносите розміри кожної шафи, а програма видає специфікацію деталей і загальну площу матеріалу. Це займає години зо дві, зате рахунок буде точним, без “плюс-мінус кілограм”.
Розрахунок ДСП для кухні — справа не складна, але потребує уваги до дрібниць. Головне правило просте: рахуйте кожну деталь окремо, не забувайте про товщину матеріалу при внутрішніх розмірах, і завжди беріть запас 15-20% на відходи розкрою. Краще залишиться шматок ДСП на поличку в комору, ніж доведеться терміново шукати такий самий декор через тиждень після завершення проєкту.